Дует — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ДУЕТ, -у, ч. 1. Музичний твір для двох голосів або інструментів із самостійними партіями для кожного. 2. Ансамбль із двох співців чи музикантів. 3. у знач, присл. дуатом. У два голоси; на двох інструментах. 4. перен. Про двох учасників спортивних змагань, що об'єднуються тактичною задачею або досягнутим результатом. Лижний дует.