ДУКАТ, -а, ч. 1. іст. Срібна, а потім золота монета, що була поширена в ряді європейських країн. 2. заст. Жіноча прикраса у вигляді монети. дукатик, -а, ч., іст., заст. Зменш.-пестл. до дукат. дукач, -а, ч. 1. іст., заст. Те саме, що дукат. 2. заст. Те саме, що дука.
Дукат в інших словниках
| Дукат — Тлумачний словник української мови |
| Дукат — Російсько-український академічний словник (А–П) |