Дума — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ДУМА, -и, ж. 1. Те саме, що думка 1-4.2. літ. Народна ліро-епічна пісня, що виконується сольним співом-декламацією у супроводі кобзи, бандури або ліри і має нерівномірну будову вірша. 3. У Росії -представницький виборний орган центрального чи місцевого управління (парламент).