Дурень — Великий тлумачний словник сучасної української мови

Дурень

ДУРЕНЬ, -рня, ч. 1. розм. Розумово обмежена, тупа людина. 2. Назва гри в карти. // Тни, кого обіграли в цій грі. Залишити в дурнях. ** Без Дурнів: а) по-справжньому, у повну силу; б) сериозно, всериоз.

Дурень в інших словниках

Дурень — Тлумачний словник української мови
Дурень — Російсько-український академічний словник (А–П)
Дурень — Фразеологічний словник української мови

Алфавітний покажчик

А 5203 Б 6596 В 11964 Г 6115 Д 6970 Е 2436 Є 189 Ж 1005 З 11179 И 26 І 1857 Ї 46 Й 180 К 9147 Л 3574 М 6733 Н 10433 О 8300 П 31890 Р 8150 С 13990 Т 6563 У 3853 Ф 3060 Х 2457 Ц 1461 Ч 1940 Ш 2754 Щ 463 Ю 155 Я 544