ДУТИСЯ, дуюся, дуєшся і дмуся, дмешся; мив. ч. дувся, дулася, дулося; мв. дулися; наказ, сп. дми-ся, дмімося, дміться; недок., розм. 1. Наповнюватися повітрям; роздуватися, надуватися. // Підні матися вверх, розтягуватися, розширюватися внаслідок збільшення об'єму. 2. перен. Набирати поважного вигляду, триматися зарозуміло, гордовито. 3. перен., на кого - що. Виявляти невдоволення ким-, чим-небудь; сердитися, ображатися. 4. тільки дуюся, дуєшся, фам. З азартом, із захопленням грати в яку-небудь гру.
Дутися в інших словниках
| Дутися — Тлумачний словник української мови |