ДУХОВНИЙ, -а, -є. 1. Зв'язаний з внутрішнім психічним життям людини, моральним світом її. // Зв'язаний зі спільністю ідей, поглядів, прагнень і т. ін. // розм. Нематеріальний, нетілесний. 2. Стос, до релігії, церкви, належний їм; прот. світський. // Який готує служителів культу; який відає, управляє церковними справами. //- Який є служителем релігійного культу. /1 Який належить, присвоюється і т. ін. служителям церкви. // у звач. ім. духовні, -них, мв., розм. Служителі релігійного культу. "* духовна музика - музика релігійного змісту, яка виконується в церквах, костьолах і супроводжує богослужіння. 3. у звач. ім. духовна, -ної, ж., заст. Те саме, що духівниця.
Духовний в інших словниках
| Духовний — Словник чужомовних слів і термінів |
| Духовний — Тлумачний словник української мови |