Душити — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ДУШИТИ, душу, душиш, ведок., верех. і без додатка. 1. Умертвляти кого-небудь, здавлюючи горло і насильно припиняючи дихання. // Спричиняти фізичний біль, незручність здавлюванням, натискуванням. // Налягати, натискувати на кого-небудь або один на одного. Душити в обіймах. 2. Фізично знищувати кого-, що-небудь. 3. дерев. Жорстоко пригноблювати, придушувати кого-небудь. // Заважати розвиткові, ростові, прогресуванню чого-небудь. 4. Неприємно діяти на органи дихання, ускладнювати процес дихання. // Підступати до горла, не давати можливості вільно дихати (про кашель, сміх і т. ін.). // безос. // дерев., розм. Не давати можливості проявлятися, затримувати в собі, затамовувати. // дерев. Діяти гнітюче, створювати важкий настрій, мучити. 5. перев., розм. Надмірно берегти, приховувати що-небудь.