Дівати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ДІВАТИ, -Аю, -Аєш, недок., ДІТИ, діну, дінеш; наказ, сп. дінь; док., перех. 1. Знаходити для кого-, чого-небудь місце, притулок і т. ін. // Відсилати, відправляти або знищувати кого-, що-небудь, аби позбутися. 2. Використовувати, витрачати. ** ніде правди діти - треба сказати правду, правду (по правді) кажучи.