ДІД, -а. ч. 1. Батьків або материн батько. 2. Чоловік похилого віку. // заст. соогий, безпритульний чоловік похилого віку; старець. 3. заст. Сторож (у садку, на баштані і т. ін.). // перев. Опудало на грядках, баштані і т. ін. 4. тільки мн. Люди минулих поколінь; предки. 5. перен., розм. Те саме, що тінь. ** Дід Мороз - казкова істота, уособлення морозу у вигляді рожевощокого старого чоловіка з бородою, в шсоі, шапці, з палицею. 6. У слов'янській, зокрема українській, міфології - бог - охоронець домівки, родоначальник сім'ї. 7. Вирізьблене (з дерева чи каменю) у вигляді опудала чи стовпа зображення язичницького бога (ця назва засвідчена в українському фольклорі).
Дід в інших словниках
| Дід — Рідні імена. Слов'янський іменослов |
| Дід — Тлумачний словник української мови |