ДІЙСНИЙ, -а, -є. 1. Який насправді існує або існував; реальний. // у знач. ім. дійсне, -ного, с. Реально існуюче. ** Дійсне число, мат. - позитивне число, від'ємне число (в тому числі й ірраціональне) або нуль. Дійсний ринок, ек. - ринок, на якому дилер може здійснити операцію на досить велику суму. Дійсний спосіб - граматична категорія. що виражає відношення дії (або стану) до дійсності в усіх формах часу. 2. Який має законні повноваження; правомочний. ** Дійсна військова служба - служба у складі кадрових військ. ** Дійсний статський радник: в Росії до 1917 р. -цивільний чин 4-го класу; давав потомственне дворянство. Дійсний таамний радник: в Росії до 1917 р. - цивільний чин 2-го класу; особи, які його мали, посідали високі державні посади (міністр та ін.). Дійсний член, чого - звання члена деяких наукових установ, товариств і т. ін.
Дійсний в інших словниках
| Дійсний — Словник чужомовних слів і термінів |
| Дійсний — Тлумачний словник української мови |