ДІМ, дому, ч. 1. Будівля, признач, для житла або для розміщення різних установ; будинок. ** Акцептний дім - банк, який спеціалізується на акцептуванні чи гарантуванні векселів, кредитуванні зовнішньої торгівлі, конфірмаційний дім -вид експортних комісійних домів - представників покупця. Дисконтний дім - спеціальна кредитна установа, що проводить операції з векселями. 2. Приміщення, в якому живуть люди; житло. 3. Приміщення, люди, що в ньому живуть, та їхнє господарство. // Про сім'ю або людей, що живуть в одному приміщенні. 4. рідко. Монархи одного роду, що послідовно заступали один одного. ** Дім розпести; Псолічний дім - будинок, де живуть і приймають відвідувачів повії. Жбвтий дім, заст. - лікарня для психічно хворих. дімінуендо, везм.у муз. Знак, який вимагає виконувати музику, поступово зменшуючи силу звука. дімбк, -мка, ч. Зменш, до дім 1, 2. дімбчок, -чка, ч. Зменш, до дімбк. ДІННИЦЯ, -і, ж.у діал. Огорожа.
Дім в інших словниках
| Дім — Фразеологічний словник української мови |