Діра — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ДІРА, -й, ж. 1. Щілина, отвір у чому-небудь. // Заглибина в чому-небудь. // Розірване або витерте місце на одежі, взутті і т. ін. ** Чбрна діра: а) згусток зоряної речовини з такою мірою стиснення і з такими силами тяжіння, що не випускають у простір які-небудь частинки - хвилі; б) (перев.) галузь економіки чи сфера діяльності, де пропадають, безслідно зникаючи, величезні кошти. 2. перев., звеважл. Про все відстале, запущене в економічному і культурному аспектах.