Еврика — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЕВРИКА, виг. 1. Вигук, що його приписують грецькому вченому Архімеду, коли він відкрив основний закон гідростатики. 2. Уживається для вираження радості, задоволення з приводу якого-небудь відкриття, виникнення вдалої думки і т. ін.