Ежектор — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЕЖЕКТОР, -а, у., спец. 1. Струминна помпа для переміщення рідини, газів, пари або сипких тіл, дія якого відбувається на основі ежекції. 2. Ме* нанізм у вогнепальній зброї, який автоматично викидає стріляний патрон.