ЕКВАТОР, -а, ч., геогр. Уявна лінія, що проходить навколо земної кулі на рівній віддалі від обох полюсів і ділить її на Північну та Південну півкулі. ** екватор кришталика, анат. - лінія, що відділяє передню поверхню кришталика від задньої. екватор бка - найбільша окружність очного яблука у фронтальній площині, магнітний екватор, фіз. - уявна замкнена лінія на земній поверхні, що сполучає точки, в яких вертикальна складова напруженості магнітного поля Землі та магнітне нахилення дорівнюють нулю, небесний екватор, астр. - велике коло небесної сфери, що являє переріз сфери площиною, перпендикулярною до осі світу.
Екватор в інших словниках
| Екватор — Словник чужомовних слів і термінів |
| Екватор — Тлумачний словник української мови |