ЕКЗАЦЕРОАЦІЯ, -ї, ж. Загострення, різке погіршення розвитку хвороби; тимчасове підсилення симптомів захворювання; період загострення. екзегеза, -и, ж. 1. Філологічне тлумачення літературних текстів, перев. античних. 2. Роз'яснення й тлумачення біблійних текстів. екзегети, -ів, мн. (оди. екзевот, -а, ч.). 1. У Стародавній Греції - тлумачі оракулів, іноді законів і звичаїв. 2. Починаючи з александрійської епохи -філологи, які займалися екзегезою; згодом - бого-слови-схоласти, які тлумачили біблійні тексти.