Експеримент — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЕКСПЕРИМЕНТ, -у, ч. 1. Один з основних методів наукового дослідження, в якому вивчення явищ відбувається за допомогою доцільно вибраних або штучно створених умов. 2. Активна дія людини на природу і штучне відтворення її різних явищ з метою вивчення об'єктивних закономірностей. ” Асоціативний експеримент - дослідження особливостей психіки, що ґрунтується на реєстрації і вивченні змісту відповідей досліджуваного на питання експериментатора. Біологічний експеримент - експеримент, спрямований на пізнання закономірностей функціонування живої матерії. Епідеміологічний експеримент - вивчення ефективності препаратів для специфічної профілактики інфекційних захворювань.