Елеватор — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЕЛЕВАТОР, -а, ч. 1. Зерносховище, обладнане пристосуваннями для підіймання, сушіння, зберігання і т. ін. великої кількості зерна. 2. Вантажопі-днімальний пристрій для безперервного транспортування вантажу у вертикальній або круто похилій площині. 3. Сталевий хомут для підхоплювання трсо або штанг під час спускання їх у нафтову свердловину. 4. мед. Хірургічний інструмент, яким видаляють з м'яких тканин роздроблені кістки.