Елеутерокок — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЕЛЕУТЕРОКОК, -а, ч. Далекосхідна кущова рослина родини аралієвих; корінь використовується в медицині як тонізуючий засіб, для лікування неврозів тощо; настій із цієї рослини.