Ескіз — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЕСКІЗ, -а, ч. 1. Попередній начерк малюнка, картини або частин її. // Початкове оформлення скульптурного твору, зазвичай у зменшених масштабах. // Попередня редакція літературного, музичного твору чи його частин. // Уривчасті зиписи тем, мелодій, що складають початковий стан роботи композитора над музичним твором. // Музичні твори, які наче змальовують картини природи, побуту та ін. 2. Малюнок, за яким створюють що-небудь. // Технічний рисунок, виконаний від руки, з додержанням основних правил креслення.