ЖАЛЬ1, жаліь, ч. 1. Важкий настрій, що викликається якоюсь невдачею, горем і т. ін.; сум, печаль, скороота. ** на [превеликий] жаль, вставне словоспол. - виражає жалкування з приводу чого-небудь. Завдавати ж4ли) кому - засмучувати кого-небудь, наводити тугу, печаль на когось. 2. Співчутливе ставлення до чийого-небудь горя, переживання; жалість, співчуття. 3. перев. мн. Невдоволення з приводу чого-небудь; скарги, нарікання. ** м4ти жаль до кого - бути невдоволе-ним ким-небудь, нарікати на когось.
ЖАЛЬ2, присудк. сл. 1. кого, чого. Про жалість (у 1 знач.), співчуття до кого-, чого-небудь; жалко, шкода. // з інфін. і спол. що. Про співчуття, що виникає внаслідок чого-небудь; жалко. // на кого - що. Про почуття невдоволення, образи. 2. кого, чого і з спол. що. Про почуття смутку, журои; жалко, шкода. 3. чого і з інфін. Про небажання витрачати, віддавати що-небудь, позбуватися чогось.