ЖАР, -у, ч. 1. Розжарене вугілля, що горить без полум’я. 2. Сильне тепло, що йде від чого-небудь нагрітого або розжареного. // рідко. Те саме, що жаре 1. Пашіти жаром. 3. розм. Підвищена температура тіла при захворюванні. // перен. Про збуджений стан людини, який викликається хвилюванням, страхом і т. ін. ** кидати в жар - сильно хвилюватися від неприємних переживань, страху і т. ін. 4. перен. Про запальність, пристрасність, жагучість. ** Завдавати ж4ру - провчати кого-небудь, сварити і т. ін. Піддавати ж4ру -посилювати дію кого-, чого-небудь; надихати, спонукати до чогось, жар-птиця, нар.-поет. - казковий птах із сліпуче виблискуючим золотавим.
