Жарений — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЖАРЕНИЙ, -а, -е. 1. Дієприкм. пас. мин. ч. до жарити 1. 2. прикм. Приготовлений для їжі жаренням. // у знач. ім. жбрене, -ного, с. Страва, приготовлена жаренням.