ЖДАНИЙ, -а. -е. 1. Дієприкм. пас. мин. ч. до ждати 1, 2. 2. прикм. Якого бажають, довго ждуть, про якого мріють, до якого прагнуть; бажаний, жаданий. // у знач. ім. ждані, -них, мн. Ті, кого ждуть, бажають. жданики. -ів, мн., розм. Те саме, що жданки. ** годувати жданиками - обіцяти кому-небудь щось зробити, але не виконувати обіцянки.
ЖДАНИЙ, -А, с. Дія за знач. ждати.