Жебоніти — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЖЕБОНІТИ, -ніь, -ниш, недок., розм. 1. Говорити неясно, невиразно, нерозбірливо; бсооніти, белькотати. // Говорити швидко, весело, з охотою, але неголосно. 2. перен. Створювати тихі, одноманітні звуки (шелест, дзюркотіння і т. ін.).