ЖЕВЖИК, -а, ч., розм. 1. Вертлява, рухлива людина легковажної вдачі, що любить похизуватися; фат, ферт, фертик. // Молода, недосвідчена людина. 2. рідко. Те саме, що горобаць.
Жевжик в інших словниках
| Жевжик — Тлумачний словник української мови |