Желюючий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЖЕЛЮЮЧИЙ, -а, -є. Який утворює желе. ** желіью-чі агенти - речовини, які надають продукту харчування густини шляхом утворення гелю. ЖЕЛИР, -а, ч. Феодально залежний селянин в Угорщині і на Закарпатті у 18 - 19 ст. ЖЕМАЙТИ, -ів, мн. Стародавнє литовське плем'я. ЖЕМЕРИННЯ, -я, аlt;?., діал. Те саме, що макуха 1. ЖЕНАВИЙ, -а, -є, зах. Жвавий, моторний. ЖЕНЕВСЬКИЙ, -а, -е. Прикм. до Женева. ЖЕНИЛО, -а, ,., жарг. Хлопець, якого вже час женити. ЖЕНИТИ, женю, жениш, недок. і док., перех. З’єднувати шлюбом чоловіка з жінкою.