ЖЕРТВА, -и, ж. 1. За релігійними обрядами деяких народів - предмет або жива істота, яких приносили в дар богам. 2. Добровільний внесок у вигляді грошей або яких-небудь предметів на користь когось, чогось; пожертвування. 3. Тни, хто загинув від нещасного випадку, від руки ворога і т. ін. // Тни, над ким знущаються, проявляють насилля. // Про людей, тварин або комах, що перебувають у лапах хижака, у клітці, у сітці і т. ін. // перен., кого, чого. Тни, хто переживає, терпить різні неприємності від кого-, чого-небудь. 4. Відмова від особистих прав, вигод і т. ін.; самопожертвування. Принести в жертву. Піти на жертву.
Жертва в інших словниках
| Жертва — Російсько-український академічний словник (А–П) |
| Жертва — Тлумачний словник української мови |