Живиця — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЖИВИЦЯ, -і, ж. 1. Густа прозора рідина, що виділяється зі стовоура хвниного дерева і складається зі скипидару та смоляних кислот. 2. жарт. Те саме, що горілка'. живичний, -а, -е. Прикм. до живиця 1. ЖИВИЧУВАТИЙ, -а, -є, діал. Смолянистий, живісінький, -а, -е. Пестл. до живий 1. ЖИВІСІНЬКО. Присл. до живісінький.