Живчик — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЖИВЧИК, -а, ч. 1. Жилочка на людському тілі, в якій відчувається пульсування крові. 2. ірон. Про вертлявого, рухливого чоловіка легковажної вдачі. 3. біол. Чоловіча статева клітина; сперматозоїд.