Забава — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЗАБАВА, -и. ж. 1. Заняття з метою розважитися, повеселитися; розвага, гра. 2. Те, що дає розвагу, втіху. 3. розм. Зібрання, на якому розважаються, веселяться. забавити див. забавлити. забавитися див. забавлятися.