ЗАБАРЮВАТИ, -юю, -юєш і ЗАБАРЯТИ, -яю, -яєш, недок., ЗАБАРИТИ, -арю, -ариш, док., розм. 1. перех. Залишати кого-, що-небудь десь довше, ніж передбачалося, ніж потрібно, можна; затримувати, загаювати. 2. тільки док.' неперех., рідко. Те саме, що забаритися 1.
