ЗАБИТИЙ, -а, -є. 1. Дієприкм. пас. мин. ч. до заби-ти 1 - 6. ** Забите місце, мед. ~ закрите механічне пошкодження тканин або органів без видимого порушення їхньої анатомічної цілісності; супроводжуються крововиливами, некрозом, розміж-ченням, асептичним запальним процесом; клінічними симптомами є біль, припухлість, синець та порушення функції. // забито, безос. присудк. сл. // у знач. ім. забитий, -того, ч.; забита, -тої, ж. Тни (та), кого соили. 2. прикм. Доведений до отупіння гнобленням, жорстоким ставленням; затурканий.
Забитий в інших словниках
| Забитий — Фразеологічний словник української мови |