Заброда — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЗАБРОДА, -и, ,. і ж. 1. зневажл. Людина, що прибула звідки-небудь, нетутешня; чужинець; приблуда. // Чужоземний загароник. 2. розм. Людина, що любить бродити, багато блукає. // Про того, хто забрів у воду, ловлячи рибу.