ЗАБУТТЯ, -я, с. 1. Втрата згадки про кого-, що-небудь. // Неприйняття до уваги чого-небудь. ** Відходити в забутті - остаточно забуватися, не згадуватися. 2. Стан того, хто повністю відсторонився від щоденних туроот, думок, переживань і т. ін. 3. Стан глибокої задуми. 4. Втрата відчуття навколишньої дійсності, стан дрімоти. // Втрата свідомості, непритомність. Впадати в забуття. 5. Найвищий ступінь виявлення якого-небудь почуття, збудження, захоплення і т. ін.
Забуття в інших словниках
| Забуття — Тлумачний словник української мови |
| Забуття — Фразеологічний словник української мови |