Забігати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЗАБІГАТИ, -аю, -аєш, док. Почати бігати (у 1 - З знач.).
ЗАБІГАТИ, -Аю, -Аєш, недок., ЗАБІГТИ, -іжу, -іжиш; мии. ч. забіг, -ла, -ло; док. 1. Біжучи, потрапляти куди-небудь (у якесь приміщення, на якесь місце і т. ін.). // Заходити на короткий час, мимохідь, по дорозі. 2. перев. зі сл. вперед, наперед. Швидко заходити збоку, бігом випереджати кого-, що-небудь. // Бігти вперед, за межі чого-небудь; перебігати. // перен. Робити що-небудь передчасно, не дотримуючись послідовності. 3. Віддалятися бігом, тікати. // Біжучи, завертати за що-небудь. 4. розм. З'їжджати поковзом до краю дороги (про сани). 5. що, діал. Перебігати, перетинати (дорогу, шлях і т. ін.).