Заводини — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЗАВОДИНИ, -дин, мн.' розм. Те саме, що голосіння. ЗАВОДИТИ1, -джу, -диш, недок.' ЗАВЕССИ, -еду, едеш, док.' перех. 1. Супроводжуючи, допомагати кому-небудь або примушувати когось увіходити, підходити і т. ін. куди-небудь, до чогось. // Відводити куди-небудь на якийсь час. // розм. Втягувати, вкочувати, вставляти і т. ін. предмети куди-небудь. 2. Вести, відводити куди-небудь далеко або не туди, куди потрібно. // перен. Примушувати вийти за межі бажаного, можливого і т. ін. 3. розм. Будувати, відкривати, засновувати що-небудь. // Впроваджувати, застосовувати що-небудь. // Набувати, засновувати що-небудь. // Відпускати, запускати (вуса, бороду і т. ін.). // Створювати сім’ю, знаходити собі друзів, знайомих і т. ін. // Налагоджувати, зав'язувати з ким-небудь (знайомство, дружбу, контакти і т. ін.). 4. Запроваджувати, вводити, встановлювати; робити звичайним чи обов'язковим. 5. розм. Робити записи, вписувати, занотовувати що-небудь. 6. Починати, затівати і т. ін. що-небудь. // без додатка. Починати заспів чи вступати в розмову, звертатися до кого-небудь. Заводити своєї. 7. Починати вести що-небудь (ділові папери, щоденник, альбом і т. ін.). 8. Приводити в дію що-небудь (механізм, мотор і т. ін.). 9. розм.' рідко. Зволікати, запізнюватися з виконанням чого-небудь. 10. розм.' перен. Приводити (привести) кого-небудь (перев. словами, розмовами) в збуджений стан.