ЗАВОЛІКАТИ, -Аю, -Аєш, недок., ЗАВОЛОКСИ і рідко ЗАВОЛІКСИ, -очу, -очеш; мин. ч. заволок і заволік, члі, -ло; док., перех. 1. Пересуваючись у просторі, закривати, затягувати, оповивати що-небудь (про хмари, дим, туман і т. ін.). // безос. // Покривати, застилати собою що-небудь. 2. Затягати, притягати силою куди-небудь. заволікатися, -Аюся, -Аєшся, недок., ЗАВОЛОКТИСЯ і рідко ЗАВОЛІКСИСЯ, -очуся, -очешся; мин. ч. заво-локся / заволікся, -лася, -лося; док. 1. перев. З ос. Закриватися, затягуватися, оповиватися чим-небудь (хмарами, димом, туманом і т. ін.). // Покриватися, застилатися чим-небудь. 2. тільки док., розм., рідко. Насилу зайти, забрести. 3. тільки недок. Пас. до заволікати 2.
Заволікати в інших словниках
| Заволікати — Тлумачний словник української мови |