ЗАВОРОЖЕНИЙ, -а, -е. 1. Дієприкм. пас. мин. ч. до заворожити 1, 2. // заворожено, безос. присудк. сл. 2. у знач, прикм. Який зазнав дії, впливу чарів, чаклунства; зачарований. // Який виражає зачарування. завороженість, -ності, ж. Абстр. ім. до завороже-ний.
Заворожений в інших словниках
| Заворожений — Фразеологічний словник української мови |