Завязати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЗАВ'ЯЗАТИ2, -аю. -аєш, недок., ЗАВ’ЯЗНУТИ / ЗАВ’ЯЗ* ТИ, -ну, -неш; мин. ч. зав’яз, -ла, -ло; док. 1. Застрявати, загрузати в чому-небудь. 2. перен. Баритися, затримуватися де-небудь довго, не маючи змоги вибратися. зав’язатися див. зав’язуватися.