ЗАВ'ЯЗУВАТИ, -ую, -уєш, иедок., ЗАВ’ЯЗАТИ, -в'яжу, в'яжеш, док., перех. 1. Робити вузол, з'єднувати, скріплювати кінці чого-небудь вузликом, петлею і т. ін. // Упаковуючи, ув’язуючи в що-небудь, скріплювати, стягувати кінці вузлів. // Обмотуючи, обв’язуючи чим-небудь, скріплювати кінці; перев'язувати. // Надівати, пов'язувати, стягуючи кінці вузлом. ** Зав’язати косу (хистку), етн.: а) одружитися, вийти заміж; б) взяти заміж. 2. перен. Починати які-небудь взаємні дії, розмови і т. ін., приступати до чогось. // Установлювати, заводити зв’язки, стосунки і т. ін. // розм., рідко. Закладати, засновувати. 3. Давати зародок, утворювати зав'язь (плоду, насіння). 4. Припинити (припиняти) робити що-небудь; відмовитися (відмовлятися) від вживання або продовження чого-небудь. // Зав'язувати з кимось, чимось.
Завязувати в інших словниках
| Завязувати — Тлумачний словник української мови |