Завіса — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЗАВІСА1, -и, ж. 1. Велике полотнище для закривання просвіту в чому-небудь або для приховання, відгородження КОГО-, чого-небудь. // перен.' чого' яка. Суцільна пелена, хмара чого-небудь, що обмежує видимість, приховує, затуляє кого-, що-небудь. ** димова завіса - штучна димова хмара, яка приховує від супротивника переміщення військового підрозділу. 2. театр. Суцільне або роздвоєне полотнище для закривання сцени від глядачів. // спец. Ремарка в тексті п’єси на означення кінця дії. ** ПІД завісу - під кінець, на закінчення чого-небудь. 3. Те саме, що занавіска.
ЗАВІСА2, -и, ж. Металевий або інший стулковий шарнір, на якого навішуються двері, вікна і т. ін. завісити див. завішувати*.