ЗАДЕРИКА, -и, ч. і ж., розм. Те саме, що задиріка. ЗАДЕРИКУВАТИЙ, -а, -е. 1. Який часто вдається до бійки, сварки, глузування з інших; задирливий; прот. спокійний, урівноважений. // Який виражає задерикуватість, зухвалість. 2. Запальний, завзятий. // Який виражає запал, завзяття.
