Заздрий — Великий тлумачний словник сучасної української мови

ЗАЗДРИЙ, -а. -є. без додатка, рідше на що, до чого. Який відчуває заздрість, бажає мати те, що належить іншому; заздрісний. // Який виражає, виявляє заздрість. // у знач. ім. зездрий, -рого, ч.; зездра, -рої, ж. Про людину, яка заздрить кому-небудь.

Алфавітний покажчик

А 5203 Б 6596 В 11964 Г 6115 Д 6970 Е 2436 Є 189 Ж 1005 З 11179 И 26 І 1857 Ї 46 Й 180 К 9147 Л 3574 М 6733 Н 10433 О 8300 П 31890 Р 8150 С 13990 Т 6563 У 3853 Ф 3060 Х 2457 Ц 1461 Ч 1940 Ш 2754 Щ 463 Ю 155 Я 544