Зайвий — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЗАЙВИЙ, -а, -є. 1. Який не використовується в цей момент; вільний (в //- знач.). // Нічим не заповнений (про час). // Надмірний. // у зиач. ім. зайве, -вого, с. Те, що становить лишок. 2. Ще один до якоїсь кількості; додатковий. 3. Без якого можна обійтись. // Даремний, непотрібний. // Присутність якого не бажана. // у знач. ім. зайве, вого, с. Те, що непотрібне. Без зайвих слів. зайвина, -й, ж. 1. Те, що лишається після потрібної або встановленої кількості; лишок. 2. Повнота, надмір чого-небудь. 3. Те, в чому немає потреби, щось непотрібне.