ЗАЙМАТИ, -Аю, -Аєш, недок., ЗАЙНЯТИ і діал. ЗАЙ-МИТИ, займу, займеш, док., перех. 1. Брати, обирати що-небудь для користування, закріплювати за собою або за кимсь; розташовуватися де-небудь. // Захоплювати який-небудь населений пункт, територію, місцевість і т. ін. // Мешкати де-небудь, мати в своєму користуванні. // Перебувати на якій-небудь посаді. Займати оборону. Займати чергу. 2. Заповнювати собою яку-небудь площу, ділянку або якийсь простір, місце. Займати місце. 3. кого, рідко. Охоплювати кого-небудь, оволодівати кимсь (про думки, почуття). 4. Заповнювати який-небудь проміжок часу; продовжуватися, тривати. 5. Зачіпати, хапати, б’ючи, кусаючи і т. ін. // Звертатися, заговорювати з особливою приязню, зацікавленістю до кого-небудь; залицятися. // Чіплятися, ображати, викликати на сварку. // Нападати. 6. Захоплювати, переймаючи або збираючи докупи і женучи куди-
Займати в інших словниках
| Займати — Тлумачний словник української мови |
| Займати — Фразеологічний словник української мови |