Закидати — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЗАКИДАТИ1, -Ую, -Уєш, недок., ЗАКИДАТИ, -аю, -аєш, док., перех. 1. Кидаючи, засипати, покривати, заповнювати, завалювати і т. ін. чим-небудь. // безос. 2. переи. Ставити багато запитань. // Навантажувати роботою, безліччю справ і т. ін.
ЗАКИДАТИ2, -Ую, -Уєш, иедок., ЗАКИНУТИ, -ну, -неш, док., перех. і без додатка. 1. Кидати що-небудь кудись, у певне місце (зазвичай з розмахом і силою). // Викидати як непотрібне. // Підкидаючи, підхоплюючи різким рухом, поміщати на щось. // перен. Силоміць поміщати куди-небудь (у в'язницю і т. ін.). // перен. Засилати, завозити у певне місце. // перен. Примушувати опинятися у непередбаченому місці. // безос. 2. Піднімати різким рухом (зазвичай про частини тіла). 3. Припиняти робити щось. // Припиняти користуватися чим-небудь. 4. Натякати на щось, казати про кого-, що-небудь непрямо. 5. Уживати часом дивні чи незвичні для інших слова або словосполучення. 6. Вказувати на хиби, висловлювати зауваження з приводу чого-небудь, звинувачувати, докоряти. 7. розм. Поміщати у певне приміщення для відго- дозування (свійських птахів, тварин).