ЗАКРИВАТИ, -аю, -аєш, недок., ЗАКРИТИ, -йю, -йєш, док., перех. 1. Загороджувати, затуляти кого-, що-небудь, робити невидимим або недоступним для удару, дотику і т. ін. // перев. від кого -чого. Приховувати, укривати. 2. Накладати, навішувати і т. ін. що-небудь поверх когось, чогось; накривати. // Цілком покривати собою що-небудь. // Затуляти очі, обличчя (перев. руками). 3. Складати, стуляти що-небудь розкрите, розгорнуте. // Заплющувати (очі). Закривати рота. 4. Те саме, що зачинити 1. 5. перен. Робити недоступним, неможливим для проходу, проникнення кого-, чого-небудь. 6. перен. Робити другорядним, неважливим, відсовувати на другий план. 7. пе-рен. Припиняти діяльність кого-, чого-небудь, забороняти щось. ** Закрити бюлетень (лікарняний лист) - припинити дію лікарняного листа і виписати, виписатися на роботу. // Кінчати, завершувати ведення чого-небудь (зборів, судової справи і т. ін.). ** Закривити вологу, с. г. - розпушуючи землю, утримувати в ній весняні води. Закривати рахунок: а) про вкладника - забирати усі свої гроші з банку; б) про банк - припиняти видачу грошей за рахунком. 8. жарг. заарештовувати. саджати до в’язниці.
Закривати в інших словниках
| Закривати — Тлумачний словник української мови |
| Закривати — Фразеологічний словник української мови |