Закрутка — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЗАКРУТКА, -и, ж. 1. Дерев'яний брусочок, що обертається на забитому в щось гвіздку (для замикання дверей і т. ін.). 2. Те, що має заокруглену, спіральну форму або закручений кінець; завиток. // Те саме, що закруток. 3. розм. Зібрані у вузол коси, волосся. 4. анат. Звивина. 5. спец. Пов'язка з пристосуванням, яким її закручують на пораненій кінцівці, щоб зупинити кровотечу. 6. мнсл. Ручний або настільний прилад для завальцюван-ня дулець паперових гільз. 7. мнсл. Процес зава-льцювання, внаслідок чого картонним пижем забезпечується дріб від падіння.