Закручений — Великий тлумачний словник сучасної української мови
ЗАКРУЧЕНИЙ, -а, -е. 1. Дієприкм. пас. мин. ч. до закрутити1 1 - 6, 8. // закручено, безос. прнсудк. сл. 2. у знач, прикм. Звивистий, з багатьма поворотами. 3. у знач, прнкм., перен. Хитромудрий, вигадливий або пишномовний. // Химерний, складний.